Під товщею вод озера Гурон (Пінічна Америка) археологи виявили сліди доісторичної цивілізації, які вважаються найдавнішим доказом людської присутності у районі Великих озер. Це відкриття, яке вже охрестили «Помпеями Великих озер», дає унікальне уявлення про життя людей 10 тисяч років тому.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на Indian Defense Review.
Колись на місці сучасного озера був суходіл — Альпена-Амберлі, який з’єднував території сучасного Мічигану та Онтаріо. Цим сухопутним мостом палеоіндіанці пересувалися та полювали на карібу. Сьогодні ці місця перебувають на глибині понад 30 метрів, але завдяки холодній воді артефакти збереглися напрочуд добре.
Серед знайденого: мисливські ями, місця для сну, кам’яні насипи та спеціальні коридори для заганяння тварин. Одне з найбільш вражаючих відкриттів — кам’яна «пастка» довжиною понад 1100 футів (понад 350 метрів), створена для спрямування карібу. Це — одне з найстаріших інженерних рішень у регіоні.
Учені також підняли з дна стародавні знаряддя праці, залишки рослин та інші предмети побуту, які дають змогу краще зрозуміти, як саме люди виживали у тих умовах. Завдяки воді, яка зберегла органічні рештки, дослідники можуть вивчати не лише побут, а й екологію того періоду.
Цікаво, що серед знахідок є обсидіанові знаряддя, які, ймовірно, походять із сучасного Орегону. Це може свідчити про контакти між далекими племенами, що додає ще один шар загадковості до історії цього місця.
Цей підводний археологічний комплекс називають «Помпеями доісторичної Америки», адже він зберіг чимало артефактів, які залишилися недоторканими вже десятки століть. На відміну від Помпеїв, що зникли під лавою, ці поселення “заморожені” у воді, зберігаючи знання для нащадків.
Однак дослідники попереджають: якщо не буде подальшого фінансування, багато цінних даних можуть бути втрачені через ерозію чи втручання людини. А разом із ними — і важлива частина історії Північної Америки.
