Супервулкан Єллоустоун / фото: NASA
У липні 2024 року вчені зафіксували потужний вибух на так званому вулкані Судного дня, розташованому в Єллоустонському національному парку в США. Нові дослідження показують, що цей регіон може стати осередком нової вулканічної активності. Дані вказують на те, що резервуари магми, які забезпечують виверження супервулкана, починають зміщуватися на північний схід від Єллоустоунської кальдери.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на Science Alert.
Група вчених під керівництвом сейсмологині Нінфи Беннінгтон з Геологічної служби США виявила, що місце майбутньої вулканічної активності може зміститися на північний схід від основної зони Єллоустоунської кальдери. Їхнє дослідження базується на аналізі великих об’ємів ріолітового розплаву, який накопичується під цим регіоном. Вчені також зазначають, що протягом останніх 160 тисяч років значна частина вулканічної активності в кальдері охоплювала інші області, залишаючи північно-східний сектор поза процесами виверження.
Єллоустоунський супервулкан, який вважається одним із наймогутніших у світі, відомий своїм динамічним і водночас небезпечним характером. Протягом останніх двох мільйонів років він пережив три масивних виверження, які створили гігантську кальдеру — форму рельєфу, що виникає, коли магматичний резервуар повністю спорожнюється. Між цими масштабними подіями також фіксувалися численні менші виверження, що додають складності геологічній історії регіону.
Основним джерелом таких вулканічних процесів є ріолітова магма, яка накопичується у величезних підземних резервуарах. Ця магма, насичена кремнієм, має високу в’язкість і рухається повільно, що робить її потужним і небезпечним джерелом вивержень. Попередні дослідження припускали, що ці ріолітові камери підтримуються більш глибокими резервуарами базальтової магми, яка містить менше кремнію, але багата на залізо та магній.
Щоб глибше зрозуміти структуру магматичних резервуарів під Єллоустоуном, дослідники провели магнитотеллуричний аналіз — метод, що дозволяє досліджувати електричні та магнітні аномалії під земною поверхнею. Отримані результати свідчать про існування щонайменше семи окремих магматичних областей на глибині від 4 до 47 кілометрів. Ці резервуари взаємодіють між собою, утворюючи складну систему магматичних потоків.
Найбільш вражаюча з виявлених зон розташована саме на північному сході. У цьому регіоні величезні обсяги базальтової магми підтримують гарячі ріолітові камери у верхніх шарах кори. За оцінками, об’єм ріолітового розплаву тут сягає 388–489 кубічних кілометрів, що робить цей регіон потенційним осередком майбутньої вулканічної активності. Однак точний час і характер можливих вивержень залишаються загадкою, яка потребує подальших досліджень.
[social_warfare]
