Якщо уважно придивитися, можна помітити: немовлята майже не моргають. Поки дорослі роблять це приблизно 15 разів на хвилину, новонароджені обмежуються всього двома-трьома разами. Це не випадковість, а результат роботи нейромедіаторів — зокрема, дофаміну.
Чому немовлята майже не моргають
Дофамін та моргання: дивний, але доведений зв’язок
Дофамін — це нейротрансміттер, який відповідає за багато функцій організму, включаючи частоту спонтанного моргання. Дослідження показують: чим активніше працює дофамінова система, тим частіше людина моргає. Наприклад:
-
При хворобі Паркінсона, яка пов’язана з дефіцитом дофаміну, частота моргання різко падає.
-
При шизофренії, де спостерігається надлишок дофаміну, частота моргання, навпаки, зростає.
Моргання у немовлят, на думку вчених, може бути індикатором розвитку їхньої дофамінової системи. Це відображає індивідуальні особливості нервової регуляції — ще до того, як дитина почне говорити або свідомо реагувати на те, що відбувається навколо.
Для чого взагалі потрібно моргати
На перший погляд, моргання — це просто фізіологічна звичка. Але насправді все значно складніше. Основні функції моргання:
-
Зволоження ока.
-
Видалення пилу та мікрочастинок.
-
Перемикання уваги та внутрішнє фокусування.
Проте призначення спонтанного моргання досі не є повністю зрозумілим. Воно відбувається навіть у темряві та за різної вологості повітря, як показали дослідження, що розпочалися ще у 1928 році.
У ситуаціях психічного напруження — наприклад, під час допиту — частота моргання збільшується. Це виглядає так, ніби мозок “переводить подих” через очі.
