Оселедцевий король / фото: Скрин відео
Неподалік від узбережжя Мексики рибалки змогли зловити неймовірно рідкісну рибу, що проживає на величезній глибині. Якщо вірити японській міфології, то саме її називають провісницею справжнісіньких катастроф – сильних землетрусів і цунамі. Риба отримала назву Regalecus glesne або оселедцевий король. Її вважають найбільшою костистою рибою, адже окремі особини здатні виростати приблизно до 17 метрів.
Про це повідомляє The New York Post.
Спіймати рибалкам оселедцевого короля вдається вкрай рідко, адже цей вид риб проживає переважно на глибині 200-975 метрів. Якщо подивитися на ситуацію з іншого боку, то дуже насторожує поява цієї риби на невеликій глибині. Це може вказувати на те, що в цій області присутні досить сильні морські течії, які могли стати результатом підводних землетрусів.
Риба має досить велику вагу, тому не може впоратися з сильною течією. Це призводить до того, що досить великі оселедцеві королі можуть опинятися під впливом течії в прибережних акваторіях. Можливо, це стало причиною того, що в японській міфології рибу почали вважати передвісником жахливої катастрофи. Міфи говорять про те, що оселедцевий король підіймається ближче до поверхні води незадовго до потужного цунамі.
Подібні розповіді були “підтверджені” тими подіями, що відбулися у 2011 році. Тоді Японія зіткнулася з найстрашнішою трагедією – неймовірно потужний землетрус спровокував сильне цунамі. Природна катастрофа стала причиною аварії на АЕС Фукусіма-1. Журналісти відзначають, що фактично протягом двох років до того, як сталася трагедія, поруч з берегом знаходили величезну кількість оселедцевих королів.
Вчені не хочуть вірити в міф і вважають, що оселедцевий король наближається до поверхні води тільки в тому випадку, якщо має погане самопочуття.
“Протягом багатьох років намагаються пов’язати цей вид риби з сейсмічними явищами, але наукових доказів цього немає. Швидше за все, риби мають вкрай поганий фізичний стан і підіймаються за течією води. Саме тому найчастіше оселедцевих королів знаходять мертвими”, — говорить професор іхтіології університету Кагосіма Хіроюкі Мотомура.
