На південному заході штату Вермонт, США, є мальовничий, вкритий густими лісами гірський район навколо гори Гластенбері. Але ця краса приховує темну таємницю. Протягом п’яти років, з 1945 по 1950, у цьому невеликому районі, який письменник Джозеф Сітроу пізніше назвав “Беннінгтонським трикутником”, безслідно зникли п’ятеро людей. Їхні зникнення не пов’язані між собою, відбувалися за різних обставин, але всі вони мають одну спільну, моторошну рису: жодних слідів, жодних тіл, жодних логічних пояснень.
Ці події перетворили тихий куточок Нової Англії на епіцентр однієї з найвідоміших американських легенд про зниклих людей.
Хто були п’ятеро людей, що зникли в Беннінгтоні?
Історії зникнень настільки дивні, що здаються вигаданими, але всі вони задокументовані поліцією.
- Мідді Рівкерс (1945): 74-річний досвідчений мисливець та рибалка. 12 листопада 1945 року він вів групу з чотирьох мисливців назад до табору. В якийсь момент він випередив групу і зник за поворотом стежки. Коли інші мисливці дійшли до цього місця за кілька хвилин, його вже ніде не було. Масштабні пошуки не дали нічого, окрім однієї-єдиної рушничної кулі, знайденої в струмку.
- Пола Джин Велден (1946): 18-річна студентка Беннінгтонського коледжу. 1 грудня 1946 року вона вирушила в похід по популярному туристичному маршруту Long Trail. Її бачили кілька свідків, зокрема літня пара, яку вона обігнала. Вона повернула за ріг стежки, і коли пара дійшла до того ж місця, Поли вже ніде не було. Це було наймасштабніше розслідування: до пошуків залучили ФБР, сотні волонтерів та навіть літаки. Жодного сліду.
- Джеймс Тедфорд (1949): 68-річний ветеран. 1 грудня 1949 року (рівно через три роки після зникнення Поли) він їхав автобусом додому в Беннінгтон. Його бачили 14 свідків, які підтвердили, що він спав на своєму місці. Коли автобус прибув на кінцеву зупинку, Джеймса в салоні не було. Його речі, валіза та гроші залишилися на багажній полиці. Він зник із рухомого автобуса на ходу.
- Пол Джепсон (1950): 8-річний хлопчик. 12 жовтня 1950 року його мати, яка працювала доглядачем на місцевій фермі, залишила його гратися біля свинарника, а сама пішла доїти свиней. Коли вона повернулася менш ніж за годину, хлопчика ніде не було. Пошукові собаки взяли його слід, але він різко обривався на місцевому перехресті, ніби дитину щось підхопило в повітря.
- Фріда Ленгер (1950): 53-річна досвідчена туристка. 28 жовтня 1950 року, всього через 16 днів після зникнення Пола Джепсона, вона разом із кузеном поверталася до табору. Вона впала у струмок, промочила одяг і вирішила швидко повернутися до намету, щоб переодягтися. Її кузен залишився чекати. Вона була всього за кількасот метрів від табору на відкритій місцевості. Вона так і не повернулася. Це єдиний випадок, де було знайдено тіло: через сім місяців її рештки виявили у високій траві в районі, який неодноразово і ретельно прочісували сотні волонтерів. Причину смерті встановити не вдалося.
Які існують теорії зникнень?
Відсутність доказів породила безліч теорій, від раціональних до абсолютно фантастичних.
Раціональні пояснення
- Серійний вбивця: Найбільш очевидна версія. Можливо, в цьому районі діяв серійний вбивця, який був достатньо розумним, щоб не залишати слідів. Проте це не пояснює зникнення Джеймса Тедфорда з автобуса.
- Дикі тварини: У лісах Вермонта водяться чорні ведмеді та пуми, але вони рідко нападають на людей і зазвичай залишають сліди боротьби.
- Природні пастки: Місцевість багата на покинуті шахтні стовбури та карстові печери, куди люди могли провалитися. Однак ретельні пошуки в таких місцях не дали результатів.
Паранормальні та фольклорні версії
Місцевий індіанський фольклор описує гору Гластенбері як “прокляте місце”. Легенди говорять про “людину-камінь” або “вермонтського бігфута”, який викрадає людей. Інші теорії припускають існування порталу в інший вимір, викрадення інопланетянами або вплив якихось невідомих геологічних чи магнітних аномалій, що викликають дезорієнтацію.
