Ізраїльські вчені з Інституту науки Вейцмана розгадали загадку незвичайного поховання, якому близько 1500 років. У візантійському монастирі Хірбат-ель-Масані археологи знайшли скелет, скутий масивними металевими ланцюгами.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на JASR.
Фахівці встановили, що ланцюги слугували веригами – спеціальними обважнювачами, які носили християни-аскети як практику самообмеження і смирення. Така традиція була частиною релігійних практик, спрямованих на духовне очищення.
Проведений ДНК-аналіз показав, що останки належали жінці, що стало несподіваним відкриттям. До цього часу вважалося, що носіння металевих вериг було поширене переважно серед чоловіків, які прагнули аскетичного способу життя.
Дослідники зазначають, що використання ланцюгів чоловіками добре задокументоване, але випадки подібного поховання жінок надзвичайно рідкісні. Відкриття кидає виклик усталеним уявленням про роль жінок у ранньохристиянських практиках самообмеження та додає нові деталі до історії релігійного життя Візантії.
Після проголошення християнства державною релігією Римської імперії у 380 році нашої ери аскетизм набув великого поширення. Відмова від мирських задоволень стала важливою частиною духовного життя монахів і монахинь, які прагнули досягти внутрішньої гармонії та єдності з Богом.
Чоловіки-аскети часто застосовували фізичні обмеження, такі як носіння ланцюгів, щоб зменшити вплив тілесних бажань і повністю зосередитися на молитвах. Жінки зазвичай обирали менш радикальні методи, включаючи піст, самотність і тривалі молитовні практики.
Це унікальне відкриття не лише доповнює знання про релігійну культуру Візантії, а й розширює розуміння ролі жінок у тогочасних аскетичних традиціях. Знахідка підтверджує, що деякі жінки також могли практикувати крайні форми самообмеження, що раніше вважалося винятково чоловічою практикою.
