Середньовічна ручна граната / фото: IFLS
Під час останнього дослідження, яке проводилося на території Єрусалиму, археологи виявили посудину з кераміки. Вона була виготовлена у 12 столітті. Усередині посудини було знайдено хімічні залишки, які вказують на те, що в ній колись давно могли зберігатися вибухові речовини.
Про це повідомляє IFLS.
Посудина виступала як ручна граната, виготовлена в Середньовіччі. Її залишили війська Саладіна тоді, коли відбувалася облога Єрусалиму в 1187 року. Цей артефакт став доказом того, що ручні гранати застосовували ще під час хрестових походів. Водночас, рецепт їх виготовлення був відомий виключно на території Північної Африки та Близького Сходу.
Керамічні судини мали як сферичну, так й конічну форму. Їх виготовляли приблизно у 9-15 столітті. Такі вироби дуже часто застосовувалися на території Близького Сходу, але навіщо вони були потрібні, точно не встановлено. Вчені до сьогодні не можуть отримати відповідь на це питання. Імовірно, у них зберігали ртуть, щоб можна було видобувати корисні копалини. Також можливо їх застосовували з медичною метою, а також для зберігання пива, ароматичних масел.
Доктор Карні Метісон з Університету Гріффіта провела аналіз залишків речовин із чотирьох різних судин, які виявили у вірменських садах Єрусалиму. Усі вони були виготовлені у 11-12 століттях. У кожній посудині були різні хімічні склади, що підтверджує версію про різне застосування виробів.
Одна посудина була названа «черепок 737». Її особливістю стало те, що в ній були залишки паливної суміші. Вона використовувалася як вибухова речовина. Варто зазначити, що її привезли не з Китаю, де вибухівку виготовляли ще з 9 століття. Її виготовили прямо в Єрусалимі. Суміш була досить складною і складалася з ртуті, сірки, нітратів та магнію.
Під час хрестових походів такі посудини застосовували як гранати. Їх кидали у фортеці, споруджені хрестоносцями. З їхньою допомогою вдавалося отримати не тільки дуже гучний звук, але ще й яскравий спалах світла. Деякі посудини могли навіть утримувати димний порох, який винайшли у Стародавньому Китаї, а потім завезли вже на Близький Схід.
