Глиняна статуетка / фото: Ancient Origins
Коли археологи в Італії досліджували вражаючу печеру Баттіфратта, вони не очікували виявити рідкісну глиняну жіночу фігурку. Вони також не були готові до датування предмета, який визначив, що артефакт був створений близько 7000 років тому.
Про це пише Ancient Origins.
Печера Баттіфратта – це геологічне диво, розташоване недалеко від Поджо-Натіво в Сабіні, Італія. Глибоко в лабіринті підземних камер та тунелів, прикрашених сталактитами та сталагмітами, група дослідників-археологів із Департаменту давніх наук Сапієнца виявила давню ляльку під час своїх останніх розкопок. Ця пошарпана часом жіноча фігурка має величезне значення в регіоні, оскільки дає безцінну інформацію про доісторичне суспільство.
Біля входу в печеру Баттіфратта розташоване стародавнє джерело, яке, на думку археологів, мало сезонний характер і слугувало колись для привернення уваги давніх спільнот. Припущення, що це місце використовували для ритуалів, існувало давно, а нещодавня знахідка глиняної фігурки підтверджує цю думку.
У прес-релізі Університету Ла Сапієнца в Римі йдеться, що об’єкти такого роду дуже рідкісні в Італії. Крім того, в прес-релізі йдеться про те, що такі артефакти майже відсутні в археологічних записах Тірренського схилу. Припускають, що ця глиняна лялька була виготовлена в період неоліту, коли півострів населяли первісні землеробські громади. В той час ця статуетка могла відігравала важливу роль у сільськогосподарських ритуалах та ритуалах родючості.
Близько 7000 до н.е. печера Баттіфратта була притулком і захистом для перших жителів, які покладалися на полювання, збирання та елементарне сільське господарство для виживання. Хоча конкретні свідчення ритуалів у печері Баттіфратта у давній період обмежені, глиняна лялька переконливо свідчить про те, що вона використовувалася у церемоніальних цілях.
Мультидисциплінарне дослідження, яке координує Департамент античних наук, має на меті заглибитися в технологічні та стилістичні аспекти фігурки, аби краще зрозуміти, як вона зроблена. Уважно вивчаючи ляльку, дослідники шукають іконографічні підписи, які допоможуть виявити конкретну культуру, причетну до створення і використання рідкісної жіночої фігурки.
